DataLife Engine > Інтерв'ю > Олег ТКАЧЕНКО: "Рухатися потрібно не до єдиної сильної біржі, а до розвиненого фондового ринку"

Олег ТКАЧЕНКО: "Рухатися потрібно не до єдиної сильної біржі, а до розвиненого фондового ринку"

Олег ТКАЧЕНКО: "Рухатися потрібно не до єдиної сильної біржі, а до розвиненого фондового ринку"

Фондова біржа — один з головних інструментів інвестиційного ринку та руху капіталів в економіці. На ній продають і купують цінні папери. При цьому одні заробляють величезні гроші, інші їх втрачають. Для більшості пересічних українців біржа — місце зустрічі продавців і покупців, де удар молотка символізує момент переходу права власності від продавця до покупця. Але потрапивши на Українську біржу (УБ), не побачите продавців, покупців і молотка. УБ — це кілька кімнат з комп’ютерами та технікою. Тут працюють усього 26 співробітників. А торги на біржі відбуваються в Інтернеті.

Можливо, до кінця цього року фондових бірж в Україні поменшає на одну. Нині їх 10. На позачергових зборах акціонерів УБ наприкінці січня цього року прийняли план консолідації з біржею ПФТС. Переговори щодо цього між двома організаторами торгів тривали з торішньої весни. Об’єднати майданчики запропонувала Московська біржа (МБ), що володіє 43,08% акцій УБ і 50%+1 акція біржі ПФТС. Причина — незначні обсяги їхніх торгів на ринку та гальмування розвитку через їхнє існування як відокремлених структур. Про те, які завдання нині стоять перед біржовиками і як зробити біржовий простір країни ефективним, "УК" розповів голова правління Української біржі Олег ТКАЧЕНКО.

— У світі простежується тенденція до глобалізації зокрема бірж. Скажімо, у Польщі діє єдина фондова біржа, яка нині посідає друге місце за кількістю публічних розміщень акцій в Європі після Лондонської фондової біржі. Як Україна має рухатися до єдиного сильного організатора торгів?

— Рухатися потрібно не до єдиної сильної біржі, а до розвиненого фондового ринку. Не може бути метою кількість бірж, опікуватися слід долею ринку. Порівняно з Польщею маємо інший шлях розвитку ринку цінних паперів. Поляки одразу обрали напрям з існуванням єдиної біржі, у створення якої держава інвестувала.

У нас біржі створювали приватні акціонери. Водночас не вважаю проблемою існування десятка фондових бірж в Україні, хоч це і не показник великого розвитку. При цьому відомих вітчизняних індексів фондових бірж (показує зміну вартості акцій на ринку цінних паперів. — Авт.) лише два: індекс ПФТС та індекс УБ. Хоч, згідно з положенням НКЦПФР, кожна біржа повинна мати власний фондовий індикатор (можливо, вони і є). Час та еволюція призведуть до консолідації цих майданчиків або їхнього зменшення за рахунок перепрофілювання на інші напрями.

— В чому полягає план консолідації УБ та ПФТС?

— Це так звана "дорожня карта", за якою юридично можна об’єднати обидві біржі. Першим етапом стане оцінка — співвідношення вартості однієї та другої бірж. Тривалий час учасники ринку не могли узгодити між собою, як саме визначити вартість бірж. Якби їхні акції активно торгувалися на ринку, можна було б визначити ринкову ціну. Тож тепер залучимо оцінювача. Наступний крок — виписування процедури консолідації бірж. Думаю, що до кінця третього кварталу цього року матимемо єдину консолідовану біржу.

— Обсяги торгів УБ скоротилися за минулий рік більш ніж удвічі. З якими фінансовими результатами біржа закінчила 2013-й?

— Фондовий ринок перебуває у глибокій кризі. Це саме стосується фінансових результатів суб’єктів, які на ньому працюють, зокрема й нас. Протягом останніх двох років маємо стабільно невисокі обсяги торгів. Поки що активи біржі більші за статутний капітал. Наша біржа за всі роки роботи мала прибуток, який, згідно із законодавством, не розподілявся між акціонерами. А оскільки він накопичувався, то збиток 2013 року буде значно нижчий, ніж нерозподілений прибуток.

— З минулого року в Україні почав функціонувати єдиний Центральний депозитарій (ЦД) та Розрахунковий центр (РЦ) з обслуговування договорів на фінансових ринках. Які моменти депозитарної реформи вважаєте непродуманими?

— Ми підтримували ідею створення ЦД, але критикували організацію РЦ, створеного згідно із Законом "Про депозитарну систему", за те, що він монополізує клірингову і розрахункову діяльність. Водночас першого дня набуття чинності цього закону ми були єдиною біржею, на якій укладалися біржові контракти і за ними розраховувалися згідно з новими вимогами.

Щодо остаточних висновків про недоліки депозитарної реформи можна буде сказати через місяців два. Але у стратегічному плані, я впевнений, що, коли в Україну захочуть приходити нерезиденти з великими коштами, вони поставляться до нинішньої системи з осторогою, оскільки вона побудована не в кращих традиціях розвинених фондових ринків.

Монополізм на будь-якому ринку — це погано, за винятком природних монополій: наприклад, утворення ЦД є стандартною світовою практикою. Але не можна всю інфраструктуру пробувати зробити в одній особі й забрати рушій розвитку у вигляді конкуренції. Для активного розвитку потрібно позбуватися монополій.

ДОСЬЄ "УК"

Олег ТКАЧЕНКО. Народився в м. Бершадь Вінницької області. Закінчив Український державний аграрний університет за спеціальністю "Економічна кібернетика". З 1993 року працював у ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" начальником торгового відділу. З жовтня 2007-го до вересня 2008 року очолював ВАТ "Київська міжнародна фондова біржа". Затверджений на посаді голови правління Української біржі 16 вересня 2008-го рішенням зборів акціонерів.

Джерело: "Урядовий кур’єр"

Автор: Вікторія КОВАЛЬОВА



Повернутися назад